Душебо Єлизавета
Костянтинівський
ліцей із
загальноосвітньою
школою I-II ступенів
ЩОДЕННИК ПАНАСЮКА А.С. ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВСЯКДЕННОГО
БУТТЯ У НІМЕЧЧИНІ УКРАЇНСЬКИХ ОСТАРБАЙТЕРІВ
Історія
тоталітарних держав 20 століття та притаманного цим політичним системам явища
«новітнього рабства» - позаекономічного примусу до праці мільйонів людей –
стала важливим напрямом сучасних
гуманітарних студій, у тому числі , з використанням свідчень очевидців. Тому висвітлення
сторінок Другої світової війни, однієї з найжорстокіших та найнелюдяніших, не
може бути повним, якщо при її вивченні буде пропущена тема використання українських
робітників Третього рейху – остарбайтерів .
Політизація примусової
праці в повоєнній Європі та Радянському Союзі не сприяли об’єктивному вивченню означеної проблеми й
лише припинення «холодної війни» дало свободу для наукових пошуків. У сучасній українській історіографії досить повно
розкриті питання життя та праці остарбайтерів. Однією з
перших на пострадянському просторі стала монографія П.Поляна [ 7,С.143], в якій
зроблено спробу висвітлити аспекти
буденного життя примусових робітників, на цій проблемі зосередили увагу А.
Меляков [5,С.134], Т.Пастушенко [6,С.162]. Дискримінаційні умови життя подолян
в Німеччині висвітленні у монографії С.Гальчака [2,С.86]. В комплексі різних
категорій трудових ресурсів розглянув українських робітників О.Потильчак [8,С.59].
На основі спогадів колишніх остарбайтерів займається вивченням феномена
історичної пам’яті Г.Грінченко [3,С.222].
Однак це нітрохи не
зменшує її актуальності, і об'єктивне
вивчення даної теми передбачає неупереджене
ставлення до об'єкта дослідження – українського примусового робітника.
Умови утримання, забезпечення харчуванням, соціальні взаємовідносини - всі ці
питання становлять розділи одного з актуальних напрямів сучасної історичної
науки - «історії повсякденності». Крім історичного, історія українських
остарбайтерів має важливе суспільно-політичне та гуманістичне значення.
Метою даної
роботи є дослідження та висвітлення
соціально-побутових аспектів, особливостей життя та праці остарбайтерів,
користуючись епістолярною спадщиною колишнього примусового робітника з України.
Реалізуючи
мету роботи, було вивчено причини та суть виникнення остарбайтерів; досліджено[Дод.1]
особисті спогади (щоденник) [Дод.2] колишнього остарбайтера Панасюка А.С.
уродженця с. Кошелівка Хмельницької області
1927 року народження[Дод.3]. У даному історичному джерелі окреслена
конкретна інформація про
життя та побут примусових працівників .
Антон Степанович згадував, що в
селище , в якому він жив майже на кордоні з Польщею, війна прийшла на
початку липня 1941року. А вже навесні 1942 прийшов наказ про відправку
міцних та здорових чоловіків на примусові роботи до Німеччини, з обіцянками про
краще життя, якого так і не було. Хлопець потрапив на Нюрнберзький завод будувати бараки
у п’ятнадцятирічному віці[Дод.4]. Працювали полонені десять годин на добу з
перервою на обід. У суботу робили до 12-ої години дня. Неділя та релігійні
свята були вихідними. Мешкали у лагерних бараках по 400 чоловік. «Ввечері нас перераховували, заганяли в барак та
закривали на замок до шостої ранку»,- згадував Панасюк А.С. Годували дуже погано, хлопці завжди були
голодними. Зранку їм давали маленький шматок хліба з ще меншим шматочком
ковбаси чи маргарину, а якщо відходив від роботи, то їжу забирали, у вихідні
дні до хліба додавали 10гр масла. У випадку крадіжки продуктів, хлопців
віддавали під суд, а потім били гумовими ціпками. Дисципліна в таборі була
сувора, за порядком слідкували барачні поліцаї. Після декількох спроб втечі,
німці почали охороняти остарбайтерів з собаками. Іноді приходили німці, яким
були потрібні робочі руки на один день. Кого німець вибирав, того відпускали.
Це було дуже вигідно, бо після роботи невільників годували та віддавали пайок.
Кілька разів так пощастило і Антону Степановичу. У важкій праці минуло чотири
тяжких місяці. Нюрнберг постійно бомбили англійські літаки, і Антона разом
частиною полонених перекинули у Фюрггейм працювати на цегельному заводі разом з
французами та італійцями. З невідомих причин , полонених , які були слабкі здоров’ям ,восени 1942 відправили додому. А коли по дорозі
стало відомо, що везуть їх в концтабір, Антон з товаришем втік.
Пройшовши 200км, дістався рідного села.
Примусова депортація працездатних молодих людей до Рейху була одним із
заходів окупаційної політики нацистів в Україні. Ця акція тривала впродовж
усього періоду окупації і торкнулася майже кожної родини. За час Другої
світової війни до нацистської Німеччини було вивезено, за підрахунками
Нюрнберзького процесу майже 12 млн. робітників з різних європейських країн.
Загалом з кінця 1941 до початку 1944 років з України було вивезено 2,4 мільйони
робітників.[1,С.216 ]
Кожного року людей , що носили смугастий одяг з
огидною блямбою «OST» стає все менш. Саме тому, важливо не втрати можливість
вивчення їх життя шляхом живого спілкування чи на підставі дослідження
епістолярної спадщини, що зберігається в домашніх архівах.[Дод.5]
Давно відгриміли
бої II Світової війни. Але ми час від
часу повертаємося до її історії. Нещодавно
у вчених було прагнення виявляти в історії лише те , що хотілося б. Багато сторінок нашої історії вимагають
нового осмислення. Є недопустимим бачити в
минулому тільки ланцюг перемог, чи навпаки прагнути обирати для його зображення
тільки темні тони.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Безсмертя. Книга памя’ті України.1941-1945: Наук.-публіцист. видання
/Гол. Редколегії І.О.Герасимов.-К.,2000.-944с.
2. Гальчак С.Д. «Східні робітники» з Поділля у третьому рейху: депортація, нацистська
каторга,опір поневолювачам. - Вінниця,2003.-344с.
3. Грінченко Г. «Остарбайтери » Третього рейха-стратегії виживання \\ Сторінки воєнної історії України:
Зб. Наук. Статей.-К.,2003.-Вип.7.-С.219-227.
4.ГринченкоГ. Особенности реконструкции пришлого в устных свидетельствах
бывших остарбайтеров //Сторінки воєнної історії України : Зб. наук. статей.-К.,2003.-Вип.8.-Ч.1-С.52-59.
5.Меляков А.В. До розширення джерельної бази досліджень з історії
депортації населення України до Німеччини у 1941-1944рр.\Сторінки воєнної
історії України . Зб. наук. статей .-К.,2004.-Вип.8.-Ч.1-С.132-145.
6. Пастушенко Т.В. Будні українських остарбайтерів: боротьба за виживання
(на матеріалах спогадів колишніх примусових робітників)// Український
історичний журнал.-2005.-№6.-С.160-175.
7.Полян П.М. Жертвы двух диктатур. Остарбайтеры и военнопленные в Третьем
рейхе и их репатриация. -М.: Використання людських ресурсів України
гітлерівською Німеччиною у роки окупації.-Вінниця, 2007.-205с.
8.Потильчак О. Трудові ресурси радянських військовополонених та остарбайтерів
з України у нацистській військовій економіці в роки Другої світової війни
//Сторінки воєнної історії України : Зб. наук.
статей.-К.,2001.-Вип.7.-Ч.1-С.64-67.
9.Спогади А.С. Панасюка. - Рукопис,1997.
Немає коментарів:
Дописати коментар